Secondary Parts of the Sentence Другорядні члени речення в англійській мові

Кожний член (компонент) речення англійської мови має своє певне значення, функцію та положення, що відображається в правилах про порядок слів в англійських реченнях.

Знання, які члени речення використовуються в англійській мові, допомагають правильно будувати англійські речення, а значить й правильно виражати свої думки англійською й краще розуміти англійські речення та тексти.

Другорядні члени речення в англійському реченні виражають додаткову інформацію, вони пояснюють та розширюють інформацію, яку передають підмет та присудок, а також інші члени речення.

  • Kate walks. - Кейт ходить.
  • Little Kate walks fast. - Маленька Кейт ходить (йде) швидко.
  • I’m writing. - Я пишу (зараз).
  • Im writing a letter to Jane. - Я пишу (зараз) листа для Джейн.

Другорядні члени речення можуть залежати від підмета, присудка або інших другорядних членів. Серед них виділяють Object (додаток) й так звані Modifiers (модифікатори): Attribute (означення) та Adverbial Modifier (обставина).

Додаток

The Object (додаток) – це другорядний член речення, що позначає предмет або особу, над яких виконується дія, виражена присудком.

Додаток в англійській мові може виражатися іменником, займенником, герундієм, інфінітивом дієслова або прикметником та дієприкметником, що використовуються в якості іменників.

  • Let’s drink tea! – Давайте пити чай! (іменник)
  • Give it to me right now! – Дай це мені негайно ж! (займенник)
  • I don’t like reading SF. – Я не люблю читати наукову фантастику. (герундій)
  • The policeman ordered to stop. – Поліцейський наказав зупинитися. (інфінітив)
  • We should honor the dead. – Ми повинні шанувати пам'ять про загиблих. (прикметник)

Додаток в англійських реченнях може бути трьох видів: Direct Object (прямий додаток), Indirect Object (непрямий додаток) та Cognate Object (споріднений додаток).

Прямий додаток

The Direct Object (прямий додаток) виражає предмет або особу, над якими безпосередньо відбувається дія. Він залежить від присудка, вираженого перехідним дієсловом, та вживається без прийменників

  • I will help you. – Я допоможу тобі.
  • Can you play chess? – Ти можеш грати в шахи?
  • They are studying French. – Вони вчать французьку мову.
  • We should buy some milk. – Ми повинні купити молока.

Непрямий додаток

The Indirect Object (непрямий додаток) виражає здебільшого живу істоту, особу (рідше неживий предмет), для якого виконується дія. Непрямий додаток буває 2х видів (1-го та 2-го), та в залежності від такого типу непрямий додаток може використовуватися як з прийменниками, так і без них.

Непрямий додаток першого типу вказує на особу або предмет, якому адресується дія, виражена присудком (особа або предмет, для яких ця дія виконується), у якого вже є прямий додаток. В залежності від положення в реченні, такий непрямий додаток може вживатися з прийменниками або ж без них.

Непрямий додаток використовується без прийменника, коли стоїть перед прямим додатком.

  • Buy me some milk, please. – Купи мені молока, будь ласка. (milk – прямий додаток)
  • He will teach John French. – Він навчить Джона французькій мові. (French – прямий додаток)
  • Jack sent us a lot of presents. – Джек надіслав нам багато подарунків. (a lot of presents – прямий додаток)

Однак, після перехідних дієслів to explain (пояснювати), to suggest (пропонувати), to announce (проголошувати), to introduce (представляти), to repeat (повторювати), to dedicate (посвятити), to interpret (тлумачити) та деяких інших непрямий додаток завжди використовується з прийменником to, навіть якщо він стоїть перед прямим додатком.

  • I will repeat to you my question. – Я повторю для вас своє питання.
  • Pierre introduced to Mary his brother. – П'єр представив Мері свого брата.
  • Charles dedicated to the family all his life. – Чарльз посвятив сім'ї все своє життя.

Якщо непрямий додаток стоїть після прямого додатку, то він використовується з прийменником (to, рідше for). В такому випадку непрямий додаток більше акцентується.

  • Buy some milk for me, please. – Купи молока для мене, будь ласка. (milk – прямий додаток)
  • He will teach French to John. – Він навчить французькій мові Джона. (French – прямий додаток)
  • Jack sent a lot of presents to us. – Джек надіслав багато подарунків для нас. (a lot of presents – прямий додаток)

Непрямий додаток завжди стоїть після прямого додатку, якщо він (прямий додаток) виражений займенником it (це).

  • Give it to me. – Дай це мені.
  • Jack sent it to us. – Джек надіслав це нам.
  • She bought it for her children. – Вона придбала це для своїх дітей.

Деякі перехідні дієслова можуть використовуватися з непрямим додатком, але без прямого. В такому випадку непрямий додаток також використовується з прийменником (щоб відрізнити його від прямого).

  • Mum, can you read to us? – Мам, ти можеш нам почитати?
  • Write to me when you have time. – Напиши мені, коли буде час.
  • Matthew’s girlfriend often sings to him. – Дівчина Метью часто йому співає.

Непрямий додаток другого типу не завжди вказує на адресата дії і частіше використовується після неперехідних дієслів, аніж перехідних. Такий непрямий додаток завжди використовується з прийменниками.

  • Don’t shout at me! – Не кричи на мене!
  • She has never thought about it. – Вона ніколи не думала про це.
  • I want to thank you for your advice. – Я хочу подякувати тобі за твою пораду.

Складний додаток

Прямий та непрямий прийменникові додатки можуть бути simple objects (простими), що складаються з одного слова або словосполучення, або ж complex objects (складними).

Complex Object (складний додаток) – особлива конструкція, що складається з двох компонентів, один з яких - іменник в називному або присвійному відмінку або ж займенник в об'єктному або ж присвійному відмінку. Другий компонент є присудковою частиною та виражається інфінітивом дієслова, дієприкметником, герундієм або рідше іменником, прикметником. Такі конструкції неподільні, тому у реченні вони виступають у якості одного окремого члена речення

В залежності від дієслова присудка головного речення, складний додаток може використовуватися з прийменниками або без них.

  • Matt observed Rachel turn red. – Метт помітив, як Рейчел почервоніла. (інфінітив без частки to)
  • Kate thinks herself very beautiful. – Кейт вважає, що вона дуже гарна.(прикметник, оминається дієслово-зв'язка to be)
  • I want Jack and Sally to come to my party. – Я хочу, щоб Джек та Саллі прийшли на мою вечірку. (інфінітив с часткою to)
  • He hated his school and waited for two last years to be over. – Він ненавидів свою школу та чекав, поки закінчаться два останні роки. (використання прийменника, інфінітив з часткою to)
  • I found myself walking in the street I had never been before. – Я отямилася та помітила, що йду вулицею, на якій ніколи не була до цього. (герундій)

Споріднений додаток

The Cognate Object («споріднений» додаток) – особливий вид додатку в англійській мові. Його особливість полягає в тому, що здебільшого він використовується з неперехідними дієсловами та без прийменників, а також є однокорінним словом з дієсловом (присудком), від якого залежить, або ж схожий на нього за значенням. 

  • Mr. Johnson lived a happy life. – Містер Джонсон прожив щасливе життя.
  • That day they fought their last fight. – В той день була їх остання битва. (вони билися у своїй останній битві)
  • Kate looked at me and smiled a sad smile. – Кейт подивилася на мене та сумно посміхнулася.

Означення

The Attribute (означення) – другорядний член речення, що дає характеристику або оцінку іменникам, займенникам та іншим частинам мови в реченні, що використовуються в якості іменника. В реченні означення здебільшого залежить від підмета, додатку або ж іменної частини присудка

  • This little dog is so cute! – Ця маленька собачка така мила!
  • Give me my black pen, please. – Дай мені, будь ласка, мою чорну ручку.
  • I saw a lot of flying birds in the blue sky. – Я бачила в блакитному небі багато птахів, що (кудись) летіли.

Означення у реченні може стояти як перед словом, від якого залежить (prepositional attribute), так і після нього (postpositional attribute).

  • Prepositional attribute
  • My friend will come soon. – Мій друг скоро прийде.
  • I predict big changes in the nearest future. – Я пророкую великі зміни в найближчому майбутньому.
  • Postpositional attribute
  • That guy is a friend of mine. – Цей хлопець - мій друг.
  • The letter from Kate surprised him. – Лист від Кейт здивував нас.

Способи вираження означення

Означення в англійському реченні може бути вираженим різними способами, однак часто воно виражається прикметником або ж дієприкметником (а також дієприкметниковими зворотами). 

  • There is a big dog in our garden. – В нашому дворі є (якийсь) великий собака.
  • She was the most beautiful girl in our class. – Вона була найкрасивішою дівчиною в нашому класі.
  • We saw a destroyed house. – Ми побачили зруйнований будинок.
  • The woman walking with two dogs was our school teacher. – Жінка, що гуляла з двома собаками, була нашою шкільною вчителькою.

Також означення часто виражається різними видами займенників. Присвійні займенники при перекладі українською мовою часто можуть оминатися.

  • My car is old. – Моя машина стара.
  • Wash your hands, please. – Вимий (свої) руки, будь ласка.
  • Will you buy some bread? – Ти купиш трохи хліба?
  • I met that guy at yesterday’s party. – Я зустрів того хлопця на вчорашній вечірці.

Означення в англійських реченнях може виражатися порядковими або кількісними числівниками.

  • I will buy two apples – for you and John. – Я куплю два яблука - для тебе та Джона.
  • Four men were walking down the street. – Четверо чоловіків прогулювалися вниз вулицею.
  • Show me the second part of the contract. – Покажи мені другу частину контракту.

Означення також може виражатися іменником. При перекладі українською мовою такі означення часто передаються відповідними прикметниками.

  • Mr. Todd was a village doctor. – Містер Тодд був сільським лікарем.
  • Oh no, I lost my new straw hat. – О ні, я загубив свій новий солом'яний капелюх.
  • He will introduce to us his new business strategy. – Він познайомить нас зі своєю новою бізнес стратегією.

Означенням також можуть бути іменники в присвійній формі. Такі означення можуть стояти як перед означувальним словом, так і після нього.

  • Kerry’s brother works as a lawyer. – Брат Керрі працює юристом.
  • A friend of Jane’s went to Paris last month. – Друг Джейн минулого місяця поїхав до Парижу.
  • I didn’t like that clever joke of mother’s. – Мені не сподобалася цей гострий жарт мами.

Иноді означенням в англійській мові можуть ставати прислівники, якщо вони залежать тільки під іменника. 

  • The room above was small and dark. – Кімната зверху була маленькою та темною.
  • The voice inside said “You may come in.” – Голос з кімнати сказав: “Ви можете увійти”. 
  • The then secretary was a great politician. – Тодішній секретар був чудовим політиком.

Особливим видом означень є так звані prepositional phrases (прийменникові фрази) – сполучення іменника з прийменником. Складністю у використанні такого означення є те, що його можна легко сплутати з непрямим додатком. Слід пам'ятати, що означення завжди залежить від іменних частин мови (іменника, займенника, числівника), а додаток здебільшого відноситься до присудкової частини речення (залежить від дієслова).

  • I would like a cup of tea, please. – Мені чашечку чаю, будь ласка.
  • We met the captain of the ship. – Ми зустрінемося з капітаном корабля.
  • The parcel from my sister arrived yesterday. – Пакунок від моєї сестри прибув вчора.

Прикладка

Apposition (прикладка) – особливий вид означення в англійській мові, що виражається іменником (з або без супровідних слів). Прикладка пояснює або ж доповнює іменник (або ж займенник), від якого залежить, й дає йому іншу, часто загальну назву. Прикладки поділяються на Close apposition (невідокремлена прикладка) або Loose apposition (відокремлена прикладка).

Close Apposition (невідокремлена прикладка) – прикладка, що тісно пов'язана з означувальним словом та не відокремлюється комами. Вона виражається загальним іменником та часто залежить від підмета або ж додатку, що виражені власними назвами (часто іменами людей або географічними назвами).

  • Aunt Molly will come tomorrow. – Тітка Моллі завтра приїде. (aunt – apposition)
  • I have never met Captain Johnson. – Я ніколи не зустрічався з капітаном Джонсоном. (captain – apposition)
  • Have you ever climbed Mount Fuji? – Ти коли-небудь підіймався на гору Фудзі? (mount – apposition)

Тим не менш, якщо перед іменником, що виражає загальну назву, стоїть вказівний або присвійний займенник, а також якщо така загальна назва використовується в сполученні з прийменником of, тоді саме власні назви (імена, географічні назви) стають прикладками.

  • The city of London is so beautiful. – Місто Лондон таке чарівне. (of London - apposition)
  • My friend Jane is still a student. – Моя подруга Джейн є до сих пір студенткою. (Jane – apposition)

Loose apposition (відокремлена прикладка) – прикладка, що не так тісно пов'язана з означувальним словом за значенням та відокремлюється комами. Відокремлена прикладка передає додаткову інформацію та часто називається «вставкою».

  • Craig Smith, my university professor, always helps me with my projects. – Крег Смітт, мій університетський професор, завжди допомагає мені з моїми проектами.
  • When we need to carry something heavy we always ask Jack, the only guy in our group. – Коли нам потрібно нести щось важке, ми завжди просимо Джека – єдиного хлопця в нашій групі.

Обставина

The Adverbial Modifier (обставина) – другорядний член речення, що доповнює дієслово, прикметник або ж прислівник, тобто залежить від присудкової частини речення. Обставина пояснює, яким чином, де і коли виконується певна дія або ж протікає стан, виражений присудковою частиною.

  • Linda runs fast. – Лінда швидко бігає.
  • Jean likes to read in the garden. – Жан любить читати у саду. 
  • I will be home around 6 p.m. – Я буду вдома приблизно о 6-й вечора.

Види обставин

В залежності від свого значення, обставини в англійській мові поділяються на декілька видів.

Adverbial Modifiers of time (обставини часу).

  • Let’s do it tomorrow. – Давай зробимо це завтра.
  • While cooking, my mum always sings. – Під час готування моя мама завжди співає.
  • We usually play football after school. – Ми звичайно граємо в футбол після школи.

Adverbial Modifiers of frequency (обставини частотності) – пояснюють, як часто відбувається або повторюється дія.

  • I often buy fruits at this shop. – Я часто купую фрукти в цьому магазині.
  • She cooks for herself pretty seldom. – Вона доволі рідко готує для себе.
  • I have never been to this place before. – Я ніколи раніше не був у цьому місті.

Adverbial Modifiers of place and direction (обставини місця та напряму).

  • Don’t go there! – Не ходи туди!
  • We can meet in front of the city office. – Ми можемо зустрітися біля ратуші.
  • You can buy these cookies everywhere in this city. – Це печиво можна купити де завгодно в цьому місті.

Adverbial Modifiers of manner (обставини способу дії) – пояснює, як саме протікає дія або певний стан.

  • He so obviously likes you. – Ти йому безумовно подобаєшся.
  • Matt always wears his clothes in a sloppy manner. – Метт завжди носить одяг неохайно.
  • She was sitting without paying attention to us. – Вона сиділа, не звертаючи на нас уваги.

Adverbial Modifiers of degree and measure (обставини ступеня та міри) – пояснює, в якій мірі виражається певна ознака або відбувається дія.

  • I feel pretty tired. – Я доволі втомився. (я почуваю себе доволі втомленим)
  • This movie is really scary! – Цей фільм дійсно страшний!
  • We have almost finished our project. – Ми майже закінчили наш проект.

Adverbial Modifiers of cause (обставини причини).

  • We can’t go outside because of the storm. – Ми не можемо вийти на вулицю через шторм.
  • When Mike heard this news he started to dance for joy. – Коли Майк почув цю новину, він затанцював від радості.
  • He was afraid of planes, his friend having died in a plane crash. – Він боявся літаків, так як його друг загинув в авіакатастрофі.

Adverbial Modifiers of comparison (обставини порівняння).

  • Jane dances better than me. – Джейн танцює краще за мене.
  • Kate was as beautiful as a flower. – Кейт була прекрасна, як квітка.
  • Like everyone in his class, Peter didn’t like his maths teacher. – Як і всі в його класі, Пітер не любив свого вчителя математики.

Adverbial Modifiers of purpose (обставини цілі).

  • Gentlemen rose to express their disapproval. – Джентльмени піднялися, щоб виразити свою незгоду.
  • Jack bought some flowers for making his wife happy. – Джек придбав квіти, щоб підняти своїй дружині настрій.
  • Guys caught a taxi for the old lady to come back home safely. – Хлопці спіймали таксі, щоб літня пані могла спокійно повернутися додому.

Adverbial Modifiers of concession (обставини поступки, допущення).

  • Though tired, Mark continued to work. – Незважаючи на втому, Марк продовжував працювати.
  • For all you say about Matt, he is a nice guy. – Щоб ви не казали про Метта, він – хороший хлопець.
  • We played football outside despite the bad weather. – Ми грали у футбол незважаючи на погану погоду.

Adverbial Modifiers of result and consequences (обставини результату та наслідків).

  • She is too smart to do it. – Вона занадто розумна, щоб зробити таке.
  • Clark are not so mean as to say anything like that. – Кларк не такий жорстокий, щоб сказати щось подібне.
  • Mary is independent enough to take decisions on her own. – Вона достатньо самостійна, щоб власноруч приймати рішення.

Adverbial Modifiers of condition (обставини умови) – пояснюють, за якої умови можливе виконання певної дії.

  • Call me in case you need some help. – Подзвони мені, якщо тобі потрібна допомога.
  • You cannot enter this club unless you pay. – Ти не можеш зайти в цей клуб, якщо не заплатиш.
  • I would have never been able to achieve a success, but for the help and support of my family. – Я б ніколи не зміг досягти успіху, якщо б не допомога та підтримка моєї родини.

Способи вираження обставин

Обставини в англійському реченні можуть бути виражені декількома способами. Часто, як і в українській мові, обставини виражаються за допомогою прислівників.

  • You are obviously tired. – Ти очевидно втомився.
  • I don’t want to go anywhere. – Я не хочу нікуди йти.
  • Can you read faster? – Ти можеш читати швидше?

До того ж обставини часто можуть виражатися іменниками та займенниками окремо або з супровідними словами. 

  • I couldn’t sleep last night. – Я не міг спати минулої ночі.
  • Let’s make a big party tomorrow! – Давай влаштуємо велику вечірку завтра!
  • You can play football better than I. – Ти можеш грати в футбол краще, аніж я.

Також обставини можуть бути виражені прийменниковими фразами (сполученнями), а також прийменниковими фразами з герундієм.

  • She spoke with coldness in her voice. – Вона говорила і в її голосі відчувався холод.
  • James left the room without saying anything. – Джеймс вийшов з кімнати, не сказавши нічого.
  • Walk straight up this street and you will find the shop you need. – Йди прямо цією вулицею, й ти знайдеш магазин, що шукаєш.

Обставини виражаються також за допомогою інфінітиву та інфінітивних конструкцій (форми інфінітиву та залежних від неї слів).

  • I cook for you to eat tasty and healthy food. – Я готую, щоб ти їв смачну та корисну їжу.
  • Men entered the room to talk about their working conditions. – Чоловіки увійшли до кабінету, щоб обговорити їх умови праці.
  • She left some money for her son to buy snacks in the school. – Вона залишила гроші, щоб її син купив в школі щось перекусити.

Обставини можуть також виражатися через форми дієприкметника.

  • When called, Mark entered doctor’s cabinet. – Коли Марка покликали, він увійшов до кабінету лікаря.
  • Running away from paparazzis, Jack was thinking to quit the cinema. – Тікаючи від папараці, Джек розмірковував про те, щоб піти з кіно.
  • Having decided to go to Paris in June, Rebecca started to pack her luggage in April. – Вирішивши поїхати в Париж в червні, Ребекка почала пакувати свої валізи в квітні.

Також обставини можуть виражатися за допомогою Absolute constructions (самостійних зворотів).

Absolute constructions (самостійні звороти) – це особливі дієприкметникові конструкції, що виконують роль обставини часу, причини, умови тощо. Їх особливістю є те, що в таких конструкціях є свій так званий підмет, що відрізняється від підмета головного речення, а присудкова частина виражена дієприкметником або ж взагалі не виражена (оминається дієслово-зв'язка to be).

  • He ran away, his eyes full of fear. – Він втік, а його очі були сповнені жахом.
  • Our work being finished, we can have some beer. – Коли ми закінчимо роботу, ми можемо піти випити пива.
  • They were sitting in the garden, with children playing with a dog. – Вони сиділи в саду, поки діти грали з собакою.