Infinitive Інфінітив в англійській мові

Інфінітив – це безособова або неозначена форма дієслова, що відповідає на питання «що робити?», «що зробити?». Інфінітив називає тільки дію і не виражає категорії особи, числа або способу. Відмінною особливістю форми інфінітиву є частка to, однак в деяких випадках вона може не вживатися (так званий голий інфінітив). 

  • I would love to come but I’m busy now. – Я б хотів прийти, та я зараз зайнятий.

В реченнях заперечна частка not ставиться перед інфінітивом, до якого вона належить.

  • I will try not to be late. – Я постараюся не запізнитися.
  • I asked you not to scream. – Я попросив тебе не кричати.

Форми інфінітиву

Інфінітів в англійській мови може вживатися в чотирьох особливих формах, що відповідають чотирьом видам дієслів. Інфінітиви перехідних дієслів можуть мати форми активного та пасивного стану.

 

Tense

Active Voice

Passive Voice

Indefinite (Simple) Infinitive
простий інфінітив
to eat (їсти)
to + перша форма дієслова
to be eaten (з'їстися)
to be + третя форма дієслова
Continuous (Progressive) Infinitive
тривалий інфінітив
to be eating
to be + дієслово з закінченням -ing
---
не вживається
Perfect Infinitive
доконаний інфінітив
to have eaten
to have + третя форма дієслова
to have been eaten
to have been + третя форма дієслова
Perfect Continuous (Progressive) Infinitive 
доконано-тривалий інфінітив
to have been eating
to have been + дієслово з закінченням -ing
---
не вживається
Indefinite (simple) Infinitive
простой инфинитив
to eat (кушать)
to + первая форма глагола
Continuous Infinitive
продолжительный инфинитив
to be eating
to be + глагол с окочанием -ing
Perfect Infinitive
совершенный инфинитив
to have been eating
to have been + глагол с окочанием -ing
Perfect Continuous Infinitive 
совершенно-продолж. инфинитив
to have been eating
to have been + глагол с окочанием -ing
Indefinite (simple) Infinitive
простой инфинитив
to be eaten (съедаться)
to be + третья форма глагола
Continuous Infinitive
продолжительный инфинитив

не используется
Perfect Infinitive
совершенный инфинитив
to have been eaten
to have been + третья форма глагола
Perfect Continuous Infinitive 
совершенно-продолж. инфинитив

не используется

Інфінітив в активному стані

Простий або неозначений інфінітив (Indefinite або Simple Infinitive) означає дію, що відбувається одночасно з іншою дією, що виражена дієсловом в особовій формі, або ж дію, виконання якої не пов'язане з певним часом. В цьому випадку час (граматичний час) дії визначається за дієсловом-присудком, що у реченні вживається в певній особовій формі.

  • I am glad to meet Peter. – Я радий зустрітися з Пітером.
  • I was glad to meet Peter. – Я був радий зустрітися з Пітером.
  • I will be glad to meet Peter. – Я буду радий зустрітися з Пітером.

Тривалий інфінітив (Continuous або Progressive Infinitive) вказую на тривалу дію, що відбувається одночасно з іншою дією, вираженою у реченні дієсловом-присудком в особовій формі.

  • The weather seems to be changing. – Здається, погода змінюється (буде зараз змінюватись).
  • The weather seemed to be changing. – Здавалось, що погода змінюється.
  • He will be glad to be swimming in a cool pool right now. – Він буде радий поплавати зараз в прохолодному басейні.

Доконаний інфінітив (Perfect Infinitive) вживається для вираження дії або стану, що були виконані перед іншою дією, вираженою дієсловом-присудком. 

  • It is very nice of Matt to have come to us. – Це чудово, що Метт прийшов до нас.
  • It was very nice of Matt to have come to us. – Це було чудово, що Метт прийшов до нас.
  • She will pretend to have lost all her money. – Вона зробить вигляд, що загубила всі свої гроші.

Доконаний інфінітив після дієслів to mean (мати намір), to hope (сподіватися), to intend (збиратися, хотіти), to expect (очікувати) у формі Past Simple вказує на те, що дія повинна була відбутися, однак цього не сталося.

  • We meant to have gone there. – Ми збиралися (хотіли) піти туди.
  • Ann hoped to have arrived in time. – Енн сподівалася, що приїде вчасно.
  • Chris intended to have married Jane. – Кріс збирався одружитися з Джейн.
  • I expected you to have finished your work already. – Я сподівалася, що ти вже закінчив свою роботу.

Доконано-тривалий інфінітив (Perfect Continuous Infinitive) вказує на дію, що розпочалась та тривала певний час до іншої дії, вираженої дієсловом в особовій формі (дієсловом-присудком), або ж ця дія продовжується. Ця форма інфінітиву підкреслює тривалість дії у часі.

  • Jack seems to have been living here since his childhood. – Здається, Джек живе тут з дитинства.
  • I was glad to have been working there for 10 years. – Я був радий пропрацювати там 10 років. 
  • Paul will be happy to have been working here for all his life. – Пол буде радий пропрацювати тут все своє життя.

Інфінітив в пасивному стані

Простий (неозначений) інфінітив пасивного стану (Passive Indefinite Infinitive) виражає дію, що виконується над кимось або чимось та відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом в особовій формі (дієсловом-присудком), або не залежить від певного часу взагалі. 

  • She ought to be told the truth. – Їй повинні сказати правду.
  • This letter needs to be written today. – Цей лист повинен бути написаний сьогодні.
  • I liked to be given a lot of presents when I was small. – Мені подобалось отримувати багато подарунків, коли я був маленьким.

Доконаний інфінітив пасивного стану (Passive Perfect Infinitive) вживається для означення дії в пасивному стані, що відбувалась або протікала до іншої дії або стану, виражених дієсловом-присудком.

  • This house seems to have been rebuilt already. – Здається, цей будинок вже перебудували.
  • I supposed the work to have been done by that time. – Я вважала, що робота була виконана до того часу.
  • This book must have been written by Dickens. – Ця книга, мабуть, написана Діккенсом. (голий інфінітив після модального дієслова)

В реченнях, що починаються з конструкції there is, деякі перехідні дієслова можуть бути використані як в пасивному стані, так і в активному, при цьому смисл речення не змінюється.

  • There is nothing to love. – Нема нічого, що можна любити (нічого любити).
  • There is nothing to be loved. – Нема нічого, що можна любити (нічого любити).
  • There is no time to lose. – Нема (зайвого) часу, який можна змарнувати.
  • There is no time to be lost. – Нема (зайвого) часу, який міг би бути змарнованим.

Функції інфінітиву

Інфінітив у реченні може виконувати різноманітні функції: бути підметом, додатком, частиною складного присудка, означенням тощо. 

  • Підмет (головний член речення)
  • To love and to be loved is the biggest happiness. – Кохати та бути коханим – найбільше щастя.
  • Додаток (другорядний член речення)
  • Chris asked me to help him with his homework. – Кріс попросив мене допомогти йому з домашнім завданням.
  • Частина складного присудка 
  • The work will have been finished by 4p.m. tomorrow. – Робота буде закінчена до 4х годин вечора завтра. 
  • Означення (прикмета, якість, властивість предмета)
  • I have my children to look after. – У мене є діти, про яких я повинен піклуватися.

Інфінітив часто використовується в реченнях в якості вставних фраз.

  • To put it mildly, Jack was tipsy. – М'яко кажучи, Джек був напідпитку.
  • To tell the truth, I don’t really like this city. – Чесно кажучи, я не дуже люблю це місто.
  • Well, to cut a long story short, the party was awful. – Одним словом, вечірка була жахливою.

Повна форма інфінітиву

Повна форма інфінітиву (to-infinitive) – це інфінітив, що вживається з часткою to. Повний інфінітив використовується для вираження цілі або наміру дії.

  • I go shopping to buy some food for my party. – Я йду по магазинам, щоб купити їжі для моєї вечірки.
  • I told my mom about my grades to be praised. – Я розповів матері про свої відмітки, щоб вона мене похвалила.

Інфінітив з to у поєднанні зі словом only (тільки) вказує на неочікуваний випадок, несподівану пригоду та передає відтінок роздратування.

  • I arrived here only to find out that the party is already over! – Я приїхав сюди тільки ради того, щоб взнати, що вечірка вже скінчилась!

Інфінітив з to завжди використовується після наступних смислових дієслів.

  • to agree – погоджуватися
  • to aim – мати наміром, намагатися, цілитися
  • to appear – виявлятися, виявитися
  • to arrange – домовлятися, урегулювати
  • to ask – просити
  • to attempt – намагатися
  • to be able – бути в змозі, могти
  • to beg – просити, благати
  • to begin – починати
  • to care – хотіти, мати бажання
  • to choose – вибирати
  • to claim – заявляти, стверджувати
  • to dare – наважуватися, сміти, мати сміливість
  • to decide – вирішити, прийняти рішення
  • to demand – вимагати, просити
  • to deserve – заслуговувати
  • to dread – боятися, жахатися
  • to expect – очікувати
  • to fail – зазнавати невдачі, провалюватися, не зробити
  • to get – отримати дозвіл, мати потребу
  • to happen – виявитися, статися
  • to hesitate – вагатися, не наважуватися
  • to hope – сподіватися
  • to hurry – поспішати
  • to intend – мати намір, збиратися
  • to learn – вчитися
  • to manage – впоратися, зуміти
  • to need – потребувати, мати потребу
  • to neglect – забувати, не зробити, нехтувати
  • to plan – планувати
  • to prepare – приготуватися
  • to pretend – робити вигляд, прикидатися
  • to proceed – перейти до, продовжувати
  • to promise – обіцяти
  • to refuse – відмовлятися
  • to seem – здаватися, мати вигляд
  • to strive – намагатися, докладати зусилля
  • to swear – клястися
  • to tend – мати тенденцію, схилятись, прагнути
  • to threaten – погрожувати, залякувати
  • to vow – давати обітницю, клястися
  • to wait – чекати
  • to want – хотіти
  • to wish – хотіти, бажати
  • My children refuse to drink milk. – Мої діти відмовляються пити молоко.
  • Kate wanted to enter her flat but she forgot her keys. – Кейт хотіла увійти до своєї кімнати, однак забула ключі.
  • I agree to come with you if you promise to take me back home after. – Я згодна піти з тобою, якщо ти обіцяєш після відвезти мене додому.

Інфінітив з to використовується після дієслів to ask (спросити), to learn (навчитися, дізнатися), to explain (пояснювати), to decide (вирішити), to find out (дізнатися), to want to know (хотіти дізнатися), коли після них стоїть питальне слово.

  • I learned how to swim when I was 5. – Я навчилася плавати, коли мені було 5 років.
  • We should decide now what to do next. – Ми повинні вирішити, що нам робити далі.
  • Ralph wanted to know where to buy some good cheese. – Ральф хотів дізнатись, де можна купити хороший сир.

Інфінітив з to використовується після виразів would like або would love (хотів би), would prefer (віддав би перевагу), що вказують на певні бажання та наміри.

  • I would like to talk to Mr. James. – Я б хотів поговорити з містером Джеймсом.
  • We would love to play with you, but we have no time. – Ми б залюбки з тобою пограли, але ми не маємо часу.
  • I would prefer to drink something hot. It’s cold outside. – Я б охоче випив щось гаряче. На вулиці холодно.

Інфінітив з to використовується з конструкціями пасивного стану to be made (бути змушеним), to be seen (бути побаченим), to be heard (бути почутим) та to be known у значенні «бути поміченим». Коли ці дієслова вживаються у формі активного стану, після них йде голий інфінітив.

  • Jessica was made to take a blood test. – Джессіку змусили зробити тест на кров.
  • We don’t like to be seen to cuddle. – Ми не любимо, коли хтось бачить, як ми обіймаємося.
  • I was heard to be playing the guitar. – Хтось почув, як я грав на гітарі.
  • He was never known to do something good. – Ніхто ніколи не бачив, щоб він зробив що-небудь добре.

Інфінітив з to використовується після прикметників, що вказують на емоції, почуття або пов'язані з характером людини, його персональними якостями. Часто такі речення починаються конструкцією it is.

  • I was pretty lucky to get this job. – Мені дуже пощастило отримати цю роботу.
  • James was reluctant to agree to their offer. – Джеймсу не хотілося погоджуватися на їхню пропозицію.
  • It was very stupid of you not to wear a hat when it’s -20 outside. – Це було дуже нерозумно з твого боку не одягнути шапку, коли на вулиці -20.

Інфінітив з to завжди використовується після слів too (занадто) та enough (доволі, достатньо).

  • It’s too cold outside to go jogging. – На вулиці занадто холодно, щоб піти на пробіжку.
  • That restaurant was good enough to visit it. – Той ресторан був доволі непоганим, щоб туди сходити.

Інфінітив з to завжди використовується після слів first (перший), second (другий), next (наступний), last (останній).

  • Yuri Gagarin was the first man to enter outer space. – Юрій Гагарін був першою людиною, що вийшла у відкритий космос.
  • Jack is the last to sign this petition. – Джек – останній, хто підпише цю петицію.

Інфінітив з to вживається у вставних словах та виразах.

  • to be honest – чесно кажучи
  • to begin with – для початку, по-перше
  • to cut a long story short – коротше кажучи
  • to put it mildly – м'яко кажучи
  • to sum up – на завершення
  • to tell the truth – сказати правду
  • To be honest, you were unfair. – Чесно кажучи, ти був несправедливим.
  • To sum up, I would like to quote one famous scientist. – На завершення я б хотів процитувати одного відомого вченого.

Голий інфінітив

Голий інфінітив (Bare Infinitive або Zero Infinitive) – це форма інфінітиву без частки to.

Інфінітив без to вживається після допоміжних дієслів.

  • Shall we dance? – Потанцюємо?
  • I don’t understand this text. – Я не розумію цей текст.
  • They will have finished their project by the next Thursday. – Вони закінчать свій проект до наступного четверга.

Інфінітив без to використовується після модальних дієслів, окрім дієслова ought (ought to) та модальної конструкції have to. Однак, дієслова dare (насмілюватися) та need (мати необхідність) у якості смислових дієслів, а не модальних, використовуються з повним інфінітивом (з часткою to).

  • You shall not pass! – Ти не пройдеш!
  • Matthew can run really fast! – Метью може бігати дійсно швидко!
  • You should have helped that old lady. – Тобі слід було б допомогти цій літній леді.

Інфінітив без to використовується після дієслів, що виражають відчуття, сприйняття: to hear (чути), to feel (відчувати), to see (бачити), to watch (дивитись, спостерігати). Однак, після to feel дієслово to be завжди вживається з часткою to.

  • I heard him fall from the stairs. – Я чув, як він впав зі сходинок.
  • He felt his heart jump when he saw her. – Він відчув, що в нього тьохнуло серце, коли він побачив її.
  • I have never seen you dance before. – Я ніколи до цього не бачив, як ти танцюєш.
  • She felt this information to be true. - Вона відчувала, що ця інформація правдива.

Інфінітив без to вживається після дієслів to let (дозволяти, надавати право), to make в значенні «змушувати», to have в значенні «змушувати, наказувати, дозволяти», to bid в значенні «пропонувати, запрошувати». Після дієслова to help (допомагати) може вживатися як форма інфінітиву з часткою to, так й без неї.

  • Let me rest a bit. – Дай мені трохи відпочити.
  • My mom made me cook yesterday. – Моя мама вчора змусила мене готувати їжу.
  • Paul had the porters take his luggage. – Пол велів носильникам взяти його багаж.
  • I helped Ralph (to) write this article. – Я допоміг Ральфу написати цю статтю.

Інфінітив без to також вживається після конструкцій had better (краще б), would rather (краще б, скоріше), would sooner (скоріше), cannot but (не можу не), nothing but (нічого, окрім), cannot choose but (нічого не лишається робити, як), а також сполучників except (за винятком), but (окрім, але), save (окрім) та than (ніж).

  • I cannot but laugh. – Я не можу не сміятися.
  • He did nothing today except sleep. – Він нічого сьогодні не робив, окрім як спати.
  • You had better go to bed now than play computer games. – Тобі б краще лягти спати, аніж грати у комп'ютерні ігри.

Інфінітив без to використовується в реченнях, що починаються з питальної фрази why not (чому б не...).

  • Why not dance? – Чому б не потанцювати?
  • Why not come to us and have some drinks? – Чому б не піти до нас та випити чого-небудь?